Історія факультету

В ПЕРШУ ЧЕРГУ ДВИГУНИ...

"От дальней Антарктиды до Таймыра
Пути хаевцев славных пролегли.
Весь космос нам - уютная квартира,
Но домом называем лишь ХАИ"

 
А. I. Долматов
декан факультету №2 з 1998 по 2015 р.

 

Факультет авіаційних дви­гунів, як складову частину Хар­ківського авіаційного інституту, створено 01.06.1930 р. Його істо­рія відображає розвиток висо­кої технічної освіти, підготовки інженерних кадрів для галузі авіадвигунобудування, специ­фіку багатолітньої підготовки кваліфікованих спеціалістів для підприємств авіадвигунної, ракетнокосмічної галузей Укра­їни, Російської Федерації та закордонних держав. Наукові школи факультету відомі далеко за межами України.

За 75 років своєї історії фа­культет підготував близько 20 тисяч спеціалістів, які працюють на всіх провідних підприємствах авіаційної та інших галузей на­родного господарства. Серед них більш ніж 150 директорів підприємств, головних інжене­рів, головних конструкторів і технологів, близько 1200 докто­рів і кандидатів технічних наук. Одну третину випускників від­значено урядовими нагорода­ми. Серед них один Герой Украї­ни, дев'ять Героїв Соціалістичної Праці, більше 80 лауреатів Дер­жавних премій.

Відомо, що підготовка інже­нерних кадрів тісно пов'язана з відповідною галуззю виробни­цтва.

До 90-х років проектування, виробництво і економіка мали планово-адміністративний ха­рактер. Комплектування студен­тів, навчання та направлення студентів на роботу регламен­тувалось державними плана­ми. В системі вищої освіти були такі показники, як акредитація та сертифікація, рівні освіти та атестація навчальних закладів.

ХАІ - багатопрофільний на­вчальний заклад, який здійснює підготовку, перепідготовку і під­вищення кваліфікації по чоти­рьох рівнях, і ми - його складова частина.

Факультет здійснює підго­товку наукових кадрів за сімома напрямками та має науково-виробничі зв'язки з Болгарією, Ні­меччиною, Кубою, Китаєм, Італі­єю.

На факультеті за сімома спе­ціальностями навчаються біль­ше 1200 студентів з України, Бі­лорусі, Казахстану, Узбекистану, Туркменістану, Сирії, Ізраїлю, Судану, Палестини, Ірану, Китаю та інших країн.

Підготовку фахівців проводять на п'яти кафедрах за спеціальностями:

  • Авіаційні двигуни і енергетичні установки
  • Технології виробництва авіаційних двигунів та енергетичних установок
  • теплофізика
  • енергетичний менеджмент
  • Газотурбінні установки і компресорні станції
  • робототехнічні системи
  • Інженерія логістичних систем

Практично в усіх областях України працюють фізматшколи для тих, хто поступає на факуль­тет. Факультет № 2, а також під­приємства кожного року проводять попереднє розподілення студентів.

Навіть у роки найжорстокішої кризи виробництва та еко­номіки факультет підтримував і підтримує зараз зв'язки з під­приємствами. Практично усі випускники отримують розпо­ділення незалежно від форми навчання (держзамовлення або контракт). Щорічно відбуваєть­ся розподілення студентів чет­вертого року навчання на під­приємства, де вони проходять подальшу практику, а на таких підприємствах, як ЗМКБ "Про­грес", ВАТ "Мотор Січ", ДП "ФЕД", ДП "Машпроект" проводяться переддипломна практика, ди­пломне проектування і захист.

На кафедрах працюють близько 70 чоловік професор­сько-викладацького складу, се­ред яких 25 докторів наук і про­фесорів, 5 академіків галузевих академій, 5 лауреатів Держав­них премій. Велика увага при­діляється комп'ютеризації на­вчального процесу. Практично всі заняття, курсові та дипломні проекти виконуються на ЕОМ. Парк обчислювальної техніки - близько 300 персональних ЕОМ, організованих у п'яти навчаль­них класах.

Факультет підтримує тісні ви­робничі зв'язки з промислови­ми підприємствами. Це широке коло підприємств, які відповіда­ють профілю кафедр факультету. Особливо слід відзначити ВАТ "Мотор Січ" і Запорізьке кон­структорське бюро (ЗМКБ "Про­грес").

50-ті роки XX століття для цих підприємств характеризуються розвитком та впровадженням у виробництво нової продукції. ЗМКБ працювало над створен­ням ТВД АІ-20. Завод готувався до розширення виробництва за рахунок нової продукції. Приблизно з такими ж харак­теристиками розроблявся ТВД у Самарі під керівництвом М.Д. Кузнецова. Перевагу було віддано Запорізькому ТВД АІ- 20, який був розроблений під керівництвом академіка О.Г. Івченка. На заводі та КБ роз­ширилися конструкторські і виробничі колективи. Багато випускників ХАІ влились у ко­лектив заводу і КБ.

За АІ-20 почалася розробка двигуна АІ-25. Одночасно спів­робітникам ЗМКБ довелося ви­рішувати проблеми надійності і довговічності двигуна. У цьому Запорізькі підприємства були лідерами в країні. З'явилися фі­лії заводу у м. Сніжне і м. Волочиськ.

За таких обставин на факуль­теті робилося все можливе для якісної підготовки і направлен­ня на роботу у Запоріжжя своїх випускників.

З 1953 р. у Запоріжжя на за­вод і в КБ щорічно направлялося 40-50 студентів факультету.

Разом з підприємствами ка­федри факультету розробляли тематику додаткових лекцій, а також курсових і дипломних проектів. Керівництво роботою випускників здійснюють викладачі факультету і фа­хівці підприємств. Керівники ДЕК - Генеральний директор В.І. Омельченко (на заводі), Ге­неральний конструктор О.Г. Івченко (в КБ). У подальшому творча співдружність заводу "Мотор Січ", ЗМКБ "Прогрес" і ХАІ стала нормою.

Створено філії кафедр те­орії і конструкції авіаційних двигунів у ЗМКБ "Прогрес" і ДП "Машпроект", а також філію ка­федри технології виробництва двигунів літальних апаратів на ВАТ "Мотор Січ", їх роботі при­діляють велику увагу Генераль­ний директор заводу акад., д-р техн. наук, проф. В.О. Богуслаєв і Генеральний конструктор акад., д-р техн. наук, проф. Ф.М. Муравченко.

У 2000 р. на прохання КБ і підприємств агрегатобудування за ініціативою ректора ХАІ B.C. Кривцова та директора ДП Харківський машинобудівний завод "ФЕД" O.A. Жданова ство­рено єдину в СНД кафедру авіа­ційного агрегатобудування.

Керівники підприємств В.І. Омельченко, В.О. Богусла­єв, О.Г. Івченко, В.О. Лотарев, Ф.М. Муравченко, їх заступни­ки і провідні фахівці, а також професори і викладачі ХАІ (М.П. Артеменко, В.К. Борисевич, Д.Ф. Сімбірський, Ю.С. Шошин, В.М. Єршов, Л.Г. Бойко, А.І. До­лматов, C.B. Єпіфанов, О.Ф. За­мшев та ін.) активно підтримують і удосконалюють сформований рівень співдружності.

Факультет розширює матері­альну базу кафедр. Наприклад, у цьому році для класу складання кафедри № 204 ВАТ "Мотор Січ" передав двигун Д-18.

Постійно розширюються творчі зв'язки заводу «ФЕД» і фа­культету № 2.

На заводі "ФЕД", його Первомайській та Вовчанській фі­ліях випускники факультету авіаційних двигунів складають основу інженерно - технічного корпусу. Багато років високий рівень творчої співпраці під­тримували керівники підпри­ємств: генеральні директори Л.С. Рижов, В.П. Макаренко, М.П. Такар'янц, O.A. Жданов та їх заступники. На головному підприємстві щорічно працює ДЕК. Тематика реальних ди­пломних проектів розробля­ється провідними спеціаліс­тами. Реальне проектування проводиться в КБ агрегатобудування заводу "ФЕД" та КБ з двигунобудування ДП "Завод імені Малишева".

У різні періоди існування факультету його керівниками були:

  • д-р техн. наук, проф. ВТ. Цветков - до 1939 р.;
  • д-р техн. наук, проф. А.І. Сой- фер - 1939 - 1943 рр.;
  • д-р техн. наук, проф. І.П. Гол- даєв - 1943- 1952 рр.;
  • д-ртехн.наук,проф.М.П. Ар- теменко - 1952 - 1981 рр.;
  • д-р техн. наук, проф. В.К. Бо­рисевич - 1981 - 1998 рр.;
  • д-р техн. наук, проф. А.І. До­лматов - 1998 - 2015 рр.;
  • к-т. техн. наук С.Є. Маркович - керує факультетом з лютого 2015 р.

З 1930 по 1938 рр. велась під­готовка молодих фахівців за од­ним фахом - авіаційні поршневі двигуни. Випускники факульте­ту профілювалися в області кон­струювання і виробництва авіа­ційних двигунів.

У 1948 р. було створено нову спеціальність "авіаційні газотур­бінні двигуни". До 1955 р. підготов­ка фахівців велася за цими двома спеціальностями. У 1955 р. спеціальність "поршневі двигуни" було закрито. У 1953 р. у план прийому введено спеціальність "ракетні двигуни". Організацію цієї спеці­альності підтримували Дніпро­петровське КБ "Південне" (Гене­ральний конструктор М.К. Ягель), Воронезьке КБХА (Генеральний конструктор С.А. Костер).

У 1954-1955 рр. засновано спе­ціалізацію двигунів на ядерному паливі. Організацію фаху підтри­мували академіки К.Д. Синель­ников і А.К. Вальтер (УФТІ). Пізніше спеціалізація перетворилась на окремий фах.

Таким чином, на факультеті № 2 у 60-ті роки підготовка спе­ціалістів велась за трьома фаха­ми:

  • авіаційні газотурбінні дви­гуни;
  • ракетні двигуни;
  • космічні двигуни.

До створення факультету лі­тальних апаратів (1980 р.) усі три фахи входили до складу факуль­тету № 2.

У довоєнні роки факультет складався з семи кафедр:

  • кафедра авіаційних двигу­нів (вела теорію та конструкцію авіадвигунів і їх агрегатів. Ке­рував кафедрою д-р техн. наук, проф. В.Г. Цвєтков);
  • кафедра теплових двигунів (проводила навчальний процес з термодинаміки і теплопереда­чі, а також із загальних питань проектування та виготовлення двигунів внутрішнього згорян­ня, кафедрою керував доцент А.І. Сойфер);
  • кафедра технології вироб­ництва авіадвигунів (здійсню­вала навчально-науковий про­цес з технології виробництва авіадвигунів і їх агрегатів, кафе­дрою керували П.В. Лампєєтов і М.М. Ламм);
  • кафедра деталей машин і ТММ (керував проф. Б.П. Дашкевич, він був також проректором з навчальної і наукової роботи);
  • кафедра авіаційного матері­алознавства і технології металів (керував доц. С.С. Бору);
  • кафедра різання металів і металорізальні верстати (керу­вав проф. Я.Х. Костюков);
  • кафедра економіки та ор­ганізації виробництва, керував проф. С.І. Тиктін.

У роки війни факультет разом з інститутом знаходився в еваку­ації (м. Казань, КАІ). Після повер­нення з Казані структура факуль­тету залишилася такою ж.

Наприкінці 40-х років у зв'язку з початком підготовки інженерів за фахом авіаційні газотурбінні двигуни була організована кафе­дра турбомашин, керував кафе­дрою акад. Г.Ф. Проскура. Кафедра конструкції і міцності була роз­ділена на дві кафедри - кафедру теорії авіадвигунів (зав. кафедри І.П. Голдаєв) і кафедру конструкції і міцності (зав. кафедри I.A. Бєліченко).

Після утворення трьох спе­ціальних кафедр кафедру теорії двигунів було переорієнтовано на викладання курсів ракетних двигунів (теорії, конструкції і агрегатів). Кафедра турбомашин перетворена в кафедру газо- термодинаміки і теорії ПРД, до складу якої входила група ЯРРД, якою керував професор В.М. Єршов.

На кафедрі конструкцій міц­ності викладалися лише курси, які відносилися до конструкції газотурбінних двигунів. Для підготовки спеціалістів з фізико-технічних предметів органі­зовано кафедру спецфізики на чолі з проф. М.І. Корсунським, пізніше М.А. Хижняком. У тако­му вигляді підготовка спеціа­лістів ЯРРД тривала 2-3 роки. Пізніше на базі кафедр ГТД і теорії ВРД, а також спецфізи­ки утворена кафедра силових установок літальних апаратів. Далі спеціалізація була пере­творена у спеціальність "Кос­мічні двигуни", завідував цією кафедрою проф. М.В. Бєлан.

У довоєнні роки контингент студентів факультету складав 300 - 400 чоловік. У період ева­куації у м. Казань чисельність факультету знизилася до 200- 250 чоловік. Після повернення з евакуації контингент студентів поступово збільшувався, і на по­чатку 50-х років складав 1000-1500 чоловік. У 1959-1965 рр. у зв'язку з постановою централь­них органів про розвиток авіаційно-космічної техніки кон­тингент зростає до 2000 - 2500 чоловік. Збільшення чисель­ності студентів відбувалося як за рахунок зростання прийому на перший курс, так і за рахунок додаткового прийому на 2-й, 3-й і 4-й курси за переведенням з інших технічних вузів України. Прийняті на 2-й та 3-й курси студенти влилися у відповідні потоки, прийняті на 4-й курс на­вчалися за особливим навчаль­ним планом, який дозволяв посилити підготовку студентів з фізико-математичних і термо­динамічних дисциплін. Переве­дення студентів проводилося з вузів країни, які визначав Мінвуз України. Навантаження студен­тів було великим, але, незважа­ючи на це, вони ставилися до на­вчання з величезним інтересом. Виконання та захист дипломних проектів відбувалися на підпри­ємствах за місцем призначення на роботу.

Науковці та спеціалісти ХАІ зробили значний внесок у роз­робку і виробництво двигунів М-б, удосконаленої копії фран­цузького мотора Іспано-Сьюза, а також першого вітчизняного авіаційного двигуна М-11, ство­реного під керівництвом кон­структора А.Д. Швецова, М-85 і його модифікацій (М-66, М-87, М-87Б і М-88Б), встановлених на ДБ-3, ІЛ-4, СУ-2. Величезну роль у Великій Вітчизняній ві­йні відіграли винищувачі ЛА-5, ЛА-7 і бомбардувальник ТУ-2 з двигуном АШ-82ФН. У післяво­єнні роки і до цього часу випус­кники факультету працювали на таких двох унікальних і єдиних підприємствах України, як ЗМКБ "Прогрес" і ВАТ "Мотор Січ" з конструювання і виробництва авіаційних двигунів. Випускники вписують багато яскравих сторі­нок, беручи участь у розробці і виробництві газотурбінних дви­гунів: АІ-20, АІ-24, АІ-25, Д-Зб, най­потужнішого вертольотного ГТД у світі - Д-136, найпотужнішого в СРСР для легендарних "Руслана" і "Мрії" - Д-18Т.

Випускники факультету пра­цюють на провідних агрегатних підприємствах ДП "Харківський машинобудівний завод" "ФЕД", Дніпропетровський агрегатний завод, КБ "Південне", ДП "Юж- маш", завод "Турбоатом", ДП "Машпроект" та інших підпри­ємствах і організаціях, беручи участь у розробці і виробництві авіаційних двигунів.

Кафедри факультету завжди брали участь у розробці та ство­ренні двигунів різного цільово­го призначення, зокрема танко­вих двигунів В-2, які добре себе зарекомендували в роки війни.

 

Під керівництвом А.М. Люль­ки був розроблений авіацій­ний двигун з відцентровим компресором для літака ХАІ-2.

А.М. Люлька працював також над створенням авіаційного га­зотурбінного двигуна з осьовим компресором, а у 1937 р. почав роботу над проектуванням і створенням двоконтурного двигуна. У подальшому реаліза­цію і розробку ідей А.М. Люльки здійснювали на Московському заводі "Сатурн". На факультеті завжди виконувалися науково-дослідні та конструкторські роботи. Висококваліфіковані фахівці Г.Є. Лозіно-Лозінський - один із творців літального апарата"Буран"і А.Е. Потапенко спільно з співробітниками інсти­туту ім. Крижанівського АН СРСР виконали роботу з переведення транспортних двигунів на газо­генераторні види палива. З усіх технологічних робіт визначни­ми були роботи Р.В. Піхтовникова зі штампування вибухом.

І нині студенти продовжують славні традиції своїх попередни­ків на чолі з заступником декана з виховної роботи доц. О.О. Баг­мет. На факультеті випускається газета "Моторобудівник", про­водиться огляд-конкурс худож­ньої самодіяльності і відбува­ються концерти до 1 вересня, до Дня вчителя, до Нового року, а інструментальний ансамбль факультету "КСБ" («кошеня сіре блохасте») є ноу-хау огляду-конкурсу художньої самодіяльності інституту.

"Сменились гербы, страны, флаги, гимны,

Но что бы ни менялось под луной,

Мы следуем традиции старинной

На факультет раз в год прийти родной!"

Ми пишаємося нашим фа­культетом, основне багатство якого - колектив і його випус­кники!